Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/18

Цю сторінку схвалено
МІСЯЦЬ.

В перелогах у поле
Лягла перевтомлена ніч
Місяць розсипав соли
— Регочеться дурень двусічний.

О, як люто заздрить людині
На небі мрець голомозий
В море мертве й синє
Зануривсь у дикій тривозі.

Дотанцьовує Білий Блазень
Уночі танець останній
Сіє сіль, суятиться і казиться…
— За горами бреде світання.