Цю сторінку схвалено
Поля синіють вечорами
Ріка балака з берегами
І так таємно
На небі білиї намети
Димлять:
— Вечеря вариться богам.
Все ближче, ближче вечір суне,
Все нижче плачуть трави-струни.
Тихо й темно
Бори-поети
В хмарах сплять.
