Цю сторінку схвалено
І хвилі в літеплі
Тихенько квилили,
Як сон, що снивсь колись
В синю літню ніч
Кволим фіялкам очей.
„Зірки лились і лились
Із синіх, синіх ночей
І десь у морі злились
З душами малих дітей“.
І во-йно лились і лились
Срібні проміння вій,
Як сон, що снивсь колись
В колисці старих морей
Душі наївній моїй.
