хатї но може бути гірше, як на дворі, або навпаки, і так воно добре. А як рано зійде сонце і обіцює гарний день, то я нїколи не можу здержатись, щоб не сказати: „Ось знов дістали вони дар божий, який можуть одні одним попсувати“. І нема нїчого, чого б вони одні одним не псували. Здоровлє, добре імя, радість, спочинок! А все те найчастїйше з глупоти, з тупости і узкоглядности, а, послухати їх — все те в добрій гадцї. Не раз хотїлось би менї на колїнах просити їх не бушувати так страшно у своїм нутрі.
17 лютого.
Боюсь я, що ми з моїм послом не довго видержимо разом. Се цїлком не можливий, незносний чоловік. Він працює і веде справи так смішно, що я не можу здержати себе, аби йому не супротивитись і не полагадити часом якоїсь справи своїм розумом і своїм способом, а се йому, зовсїм зрозуміло, нїколи не подобаєть ся. Він недавно оскаржив мене за се перед двором, і мінїстр зробив менї докір, вправдї лагідний, але все таки докір і я вже хотїв просити димісії, коли одержав від нього приватний лист [1], перед яким я схилив ся і поклонив ся високому, благородному і мудрому умови. Як він повздержує мою велику вражливість, і поважаючи в менї як гарні прикмети молодости мої побільшені понятя про дїяльність, про вплив на других, про совістність в дїлах, не хоче їх усувати, а стараєть ся їх злагодити і добре ними покермувати, звернути їх туди, де вони мали б властиве пристосованє і сильний вплив. І я на цїлій тиждень покріпшав і по-
- ↑ З великого поважаня для того гарного чоловіка не поміщено в сїй збірцї згаданого листу і другого ще, про котрий далї згадуєть ся, бо думалось, що й найживійша подяка публїки не усправедливіть такої сміливости.
