даєть ся танцям цїлим серцем, цїлою душею; все її тїло — се повна гармонїя! така вона тодї безжурна, свобідна, наче справдї танець для неї все, наче вона й не думає про нїщо більше, нїчого не відчуває, і дїйсно в таку хвилю все иньше зникає для неї.
Я просив її на другого контраданса; вона обіцяла менї третього, і незвичайно мило й просто впевняла мене, що дуже любить танцювати нїмецького. — „Тут така мода“, говорила вона далї, що кожда пара лишаєть ся разом і на нїмецького, а мій кавалєр вальсує зле і буде вдячний менї, коли я його звільню з сеї працї. Ваша дама також не вміє й не любить, а я підчас анґлїйського бачила, що ви добре вальсуєте; коли отже ви хочете зі мною танцювати нїмецького, то йдїть і випросїть собі те від мого кавалєра, а я піду до вашої дами“. — Я подав їй руку, і ми уложили так, що підчас танцю її дансер буде забавляти мою дансерку.
Тепер се почало ся, і ми забавлялись хвилю ріжними рухами рук. А як чарівно, як незвичайно зручно порушалась вона! А коли ми вже прийшли до вальса і почали як кулї одно коло другого крутити ся, то зразу, розумієть ся, се виходило трохи нерівно, бо мало хто се уміє. Ми були розумні й перечекали трохи, поки найнезручнїйші уступлять з поля, і аж тодї прилучились іще з одною парою, Одраном і його дамою, і видержали цїлий час справно до кінця. Ще нїколи я так справно не танцював. Я вже не був чоловіком! Держати в руках наймилїйше на світї сотворіннє і летїти з ним як вітер, так що довкола зникало все! — правду кажучи, Вільгельме, я присяг собі, що дївчина, котру б я любив і на котру мав би якісь права, не повинна нїколи з другим танцювати вальса, тільки зї мною, хоч би я через те й пропасти мав. Ти розумієш мене!
Ми перейшли ся кілька разів по салї, щоб
