проводить всї свої хвилї у неї, не жалує всїх своїх сил і цїлого свого маєтку, аби їй кожну хвильку доказувати, що він цїлком їй відданий. А тут прийшовби філїстер, чоловік, що служить в публичнім урядї і сказав би йому: Мій молодий товаришу! Коханнє — се людська річ, тільки треба по людськи кохати! Подїлїть собі години: одні до працї, а години відпочинку можете присвятити своїй дївчинї. Обчислїть свій маєток і що вам від конечних потреб лишить ся, се можете — я не бороню вам — видати на подарунок для неї, тільки щоб не за часто: от на уродини чи іменини і т. д. — Коли він сього послухає, то буде з нього ужиточний молодий чоловік, і я сам радив би кождому князеви дати йому службу; тільки з його коханнєм кінець! а як се буде артист, то з його артизмом. О, мої приятелї! Чому потік ґенїя так рідко збирає, так рідко коли шумить сильними хвилями, щоб порушити ваші зачудовані душі? — Дорогі приятелї, алеж там по обох берегах живуть статочні панове, котримби вона могла попсувати їх павільончики, клюмби тульпанів, грядки капусти, якби вони завчасу не постарались усунути будучу небезпеку ріжними гатями й спустами.
27 мая.
Я, як бачу, попав в запал деклямації й порівнань, а забув розповісти тобі, що сталось далї з дїтьми. Я сидїв ще може за дві години на плузї заглублений у свої артистичні вражіня, які мій вчорашнїй лист тільки дуже уривково тобі представив. І ось над вечір приходить молода жінка з кошиком в руках до дїтей, які одначе не порушились, і кличе з далека: „Пилипку, ти дуже чемний!“ — Вона привитала мене, я їй відповів, встав, приступив близше й спитав, чи вона мати сих дїтей. Вона потакнула, дала старшому половину булки, а молодше взяла на руки й поцїлу-
