Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/99

Цю сторінку схвалено
— 84 —

хопився зъ мѣста и сховався въ Туровыхъ горахъ, що залягали на вкруги Вильны, во̂нъ пово̂дморожувавъ собѣ ноги. Єго швидко знайшли и привели до мѣста; тутъ Кейстутъ поставивъ коло него сторожу, а тымъ часомъ вырядивъ до Ольгерда посла закликати єго на велико-княжій сто̂лъ; нѣхто нѣ въ Вильнѣ, нѣ въ околицѣ не змагався съ Кейстутомъ, а въ замкахъ та пригородахъ залюбки пово̂дчиняли єму брамы. Ольгерда, якъ то̂льки зъявився, посадовили на велико-княжій сто̂лъ и браты склали мѣжь собою умову; лѣтописи переказують то̂льки загальный змѣстъ сеи умовы. Усѣ браты повинни̂ коритися Ольгердови, яко великому князеви и зверхнёму розпорядникови ихъ удѣло̂въ; Ольгердъ та Кейстутъ повинни̂ складати мѣжь собою стислу спо̂лку и приязнь; якъ часомъ доведеться придбати деяки̂ нови̂ землѣ або мѣста, то повинни̂ дѣлитися наро̂вно; на останку Явнутієви замѣсть Вильна зъ удѣломъ, вызначеный зо̂ставъ Заславль-Литовскій, що належавъ колись до Полоцка.

Вчиненый по сѣй змовѣ розпорядокъ у великому Литовскому князѣвствѣ не бувъ запереченый нѣкимъ, окро̂мъ двохъ Гедыминовичѣвъ: Явнутія та Наримунта; си̂ два не вдовольнялися симъ, але нѣ на кого було имъ опертися на всему просторѣ Литовского князѣвства; вони спытали шукати для того запомоги де инде. Явнутій, не довго чекаючи, утѣкъ, поки Ольгердъ та Кейстутъ встигли змовитися, „перевержеся черезъ стѣну“, якъ написано въ лѣтописи, на початку до Смоленьска, а пото̂мъ до Москвы; тутъ єго выхрестивъ у православну вѣру великій князь Семенъ и єму нарекли имя Иванъ; але на тому й ско̂нчилося, бо єму не допомогли вернути єго право; во̂нъ мусивъ для того помиритись зъ братами и вже, якъ минуло два роки, живъ споко̂йно въ новому удѣлѣ Заславскому. Однаково не пощастило й Наримунтови, що обернувся до Орды, шукаючи запомоги. Во̂нъ помирився зъ братами и вже 1348 р., бючись по̂дъ стягомъ брато̂въ съ хрестоносцями, знайшовъ собѣ смерть надъ рѣчкою Стравою, де Литовцямъ не повелося дуже.

Реакція князѣвъ, що не вдовольнялися новымъ устроємъ Литовскои державы не знайшла для себе по̂дпоры въ народѣ, що заселявъ Литовске велике князѣвство, бо не було нѣякои приключки до того. Обыдва народни̂ елєменты великого кня-