Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/96

— 81 —

було выратувати во̂дъ смерти Литовску залогу, обложену въ Готерсведерскому замку, що хрестоносцѣ вже встигли по̂дпалити. Нѣмецки̂ лицарѣ посередъ боротьбы съ Кейстутомъ, наче на взаводы бѣжать, що до переваги лицарскои славы и часомъ зо̂стаються позаду въ усѣхъ выпередкахъ; загально зъ обохъ боко̂въ выявляється багато лицарскои куртуазіи. На се є багато прикладо̂въ. Року 1352 оденъ зъ Смоленьскихъ князѣвъ по̂дступивъ по̂дъ Нѣмецкій замокъ Лабіявъ; хрестоносцѣ во̂дбили першій нападъ та загнавши Смолянъ до рѣчки, змусили ихъ кидатись у воду; самъ князь на глибинѣ почавъ потопати; зуздрѣвши се комендантъ замку, Генінгъ фонъ Шіндекопфъ, кинувся самъ вызволити єго во̂дъ смерти; во̂нъ выхопивъ єго съ кручѣ, вытягнувъ на берегъ и пустивъ єго до дому; все отсе во̂нъ зробивъ, що бъ подобатись Кейстутови, бо Смоленьскій князь доводився єму небожемъ. Року 1362 въ часѣ облоги хрестоносцями Ковна, Кейстутъ зъявився для запомоги и обороны, але не мавъ змоги нѣчого вдѣяти. Тодѣ во̂нъ побачившись зъ магістромъ, ставъ натякати єму, що нападъ сей вчинили не во̂дповѣдно лицарскому звычаєви, бо не дали звѣстки про него єму Кейстутови; почувши се магістеръ во̂дповѣвъ Кейстутови, що во̂нъ не заборонить князеви вступити до твердинѣ, якъ во̂нъ самъ бажає стати на чолѣ залоги. Року 1366 Кейстутъ та маршалъ ордену умовилися побачитись у мѣстѣ Инстербурзѣ; Кейстутъ вырядився на побаченє и вже вступивъ у Прусію. Тымъ часомъ хрестоносцѣ впустили до замку Тамова, що бувъ мѣжь Инстербургомъ та Литовскою межею, мо̂цну залогу, а се мабуть не згоджувалось зъ умовою, бо було небезпечнымъ для Кейстута. Вже якъ Кейстутъ бувъ бо̂ля Инстербургу, то до єго табору забѣгъ по̂дбитый стрѣлою зубръ; князь, яко чоловѣкъ досвѣдченый та обачный, промовивъ до своихъ: „Отамъ зъ во̂дси прибѣгъ зубръ, певно є узброєни̂ люде“; заразъ же всѣ посѣдали на конѣ, помчалися до Тамова и тамъ Кейстутъ захопивъ несподѣвано чату хрестоноску; лицарѣ, що обѣдали въ замку, ледво встигли по̂двести мо̂стъ, але вояко̂въ, що були по̂дъ замкомъ, Литовцѣ повбивали, а ихъ конѣ позабирали собѣ. Во̂дъ Тамова Кейстутъ рушивъ просто до Инстербурга, де для него налагодили торжественну стрѣчу. Тутечки оденъ мѣжь командорами несподѣвано побачивъ, що князь та єго свита сидять на коняхъ єго