тростію искрадываша многи землѣ, поималъ многи грады и страны поплѣнилъ; не столько силою, єлико мудростю воєваше. И бысть отъ него страхъ на всѣхъ, и превзыде княженіємъ и богатствомъ“.
Ольгердъ усю свою прихильно̂сть, усю увагу звертавъ на руску народно̂сть, що въ купѣ зъ литовскою складали велике князѣвство Литовске. И то ще треба додати, що й вѣра, й звычаѣ, й семейни̂ звязки Ольгердови̂ цѣлкомъ належали до рускои народности, якои заступникомъ во̂нъ и бувъ.
Ще за молоду, за 27 роко̂въ до того часу, якъ во̂нъ ставъ княземъ у Вильнѣ, Ольгердъ одружився зъ Витебскою князѣвною и заразъ же и оселився у Витебску, а черезъ два роки по̂сля сего, якъ умеръ тесть, Ольгердъ ставъ и князювати тамъ. Значить, бо̂льшу часть житя свого Ольгердъ перебувъ на Руси, посередъ руского люду та по̂дъ вплывомъ рускои культуры; сему вплывови засоблявъ ще й складъ Ольгердовои семьѣ: по̂сля смерти першои своєи жѣнки, Маріи Ярославо̂вны Витебскои, во̂нъ вдруге одружився зъ рускою жь князѣвною Уляною, дочкою Тверского князя Олександра Михайловича. Съ числа дванайцяти сыно̂вь Ольгердовыхъ, яки свѣдчать сучасники, десятёхъ хрестили по обряду православнои церкви; пять ще за житя батькового споминаються съ христіяньскимъ именемъ. Про двѣ дочки Ольгердови̂ єсть споминъ въ лѣтописяхъ, що вони именувалися христіяньскимъ именемъ и повыходили замѣжь за рускихъ князѣвъ. И жѣнки и дѣти Ольгердови̂ були христіянами не потай, бо у Виленьскому дво̂рци була й церква, де молилася княжа семья. Жили при дворѣ й священики; лѣтописи споминають про сповѣдника княгинѣ Маріи, Нестора и сповѣдника княгинѣ Уляны, Кієвско-печерского черця, Давида. Обѣ Ольгердови̂ жѣнки були дуже побожни̂ и имъ було до вподобы будувати церкви. Марія Витебска збудувала церкву одну въ Витебскому замку, а другу въ мѣстѣ; вона нѣ бы то, якъ оповѣдає переказъ, збудувала церкву й у Вильнѣ. Той же переказъ оповѣдає, що друга Ольгердова жѣнка Уляна Тверска заложила церкву св. Миколая у Вильнѣ, де була стара деревляна и по̂дсобляла спорудити Троицку; про побожно̂сть сеи княгинѣ свѣдчить єи заповѣтъ на користь церкви Пречистои у Озерищахъ, котрымъ вона дарувала на сю церкву данину съ трёхъ волостей.
