Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/83

Цю сторінку схвалено
— 68 —

сумирну умову, що въ подробицяхъ не до̂йшла й до насъ; вѣдомо то̂льки, що въ сѣй умовѣ пріймали участь Ольгердъ та Кейстутъ. У нѣмецкого хроністы, що записавъ сю звѣстку, не має нѣякого спомину про Явнутія; во̂нъ уважає Монвида за великого князя.

Сучасно зъ симъ мѣжь Любартомъ Гедыминовичемъ та Казимиромъ Польскимъ зайшла ко̂лькалѣтна суперечка за спадщину Галицкихъ князѣвъ. Року 1340 у Львовѣ, не довго князювавши, вмеръ Болеславъ Тройденовичь Мазовецкій. Заразъ же по̂сля єго смерти Казимиръ захопивъ Перемыску околицю и въ купѣ зъ симъ значнѣйшихъ людей сеи Землѣ, а пото̂мъ быстро рушивъ на Льво̂въ и такожь забравъ и се мѣсто. Въ жерелахъ нема нѣчого про подробицю початковои боротьбы Любарта съ Поляками; є то̂льки по̂знѣйши̂ вже звѣстки, що во̂нъ захопивъ мѣста Володимиръ Волыньскій, Кременець та Белзъ, але разомъ зъ симъ Любарта по̂ймавъ зрадою Казимиръ и то̂льки тодѣ вызволивъ, якъ за него вступився Кейстутъ. Але привернени̂ Любартомъ мѣста зо̂стались въ єго рукахъ, хочь во̂нъ и не мавъ доволѣ на те силы, що бъ во̂дтягати у Поляко̂въ Льво̂вску та Перемыску Землю. Певно, що въ звязку зъ сею боротьбою Любарта съ Казимиромъ за Волынь стояли набѣги Литовцѣвъ на Мазовію, що складалися, здається, по згодѣ съ Кейстутомъ, Ольгердомъ, Любартомъ та Корибутомъ 1340 р. та й по̂сля сего, але имя Явнутія не стоить въ споминѣ про си̂ набѣги.

Року 1341 Ольгердъ незалежно во̂дь брато̂въ вчинивъ похо̂дъ на Можайскъ, маючи замѣръ вернути спо̂льникови свому, Смоленьскому князеви, се мѣсто. Але ся выправа не вдалась Литовцямъ, бо вони встигли то̂льки захопити пригородъ Тешино̂въ, та захопили доволѣ бранцѣвъ, та съ тымъ и вернулись до дому.

На другій ро̂къ Ольгердъ зновъ вмѣшувався у руски̂ справы, навѣть бо̂льше нѣ жь передъ тымъ за ро̂къ. При ко̂нци 1341 р. счинилася во̂йна мѣжь Псковомъ та Ливоньскимъ орденомъ; Ливонцѣ захопили пять Псковскихъ посло̂въ въ Летыгольско̂й Землѣ „на миру“ та й повбивали ихъ; Олександеръ Всеволодовичь, що на той часъ князювавъ у Псковѣ, склавъ похо̂дъ на Нѣмцѣвъ, але чомусь у него повстало непорозумѣнє у Псковѣ и во̂нъ поспѣшивсь скласти миръ зъ Ливонцями,