роды: Ошмяны, Вилькомиръ и Браславъ-Литовскій. Усѣ литовски̂ историки, починаючи Быховцемъ та Стрыйковскимъ и ко̂нчаючи Нарбутомъ и Стадницкимъ, почитають Явнутія великимъ княземъ по̂сля Гедымина, що мавъ зверхно̂сть надъ усѣма иншими князями та ихъ удѣлами; а се сталось такъ для того, що Явнутій одержавъ собѣ въ удѣлъ столицю, заложену Гедыминомъ та ти̂ Землѣ, що належали до великого князя. Однакъ же въ сему покладаню нема жаднои певности, бо не можна зовсѣмъ думати, що дядько та старши̂ браты, люде поважни̂ та доволѣ вже стари̂, досвѣдчени̂ въ урядѣ та у воєнно̂й справѣ, володарѣ бо̂льшихъ удѣло̂въ нѣ жь Виленьскій, згодилися коритись хлопцеви, що ледве зробився дорослымъ и бувъ молодшій во̂дъ усѣхъ. Окро̂мъ сего сему перечать усѣ подѣѣ во̂дъ 1341 до 1345 р., бо въ нихъ анѣ разу нема спомину нѣ про Явнутія, нѣ про єго вплывъ на си̂ подѣѣ, бодай про се не споминають нѣ въ одному мѣсци жерела. Кождый удѣльный князь справляє свои справы самосто̂йно, якъ уважає собѣ за лѣпше, якъ коли въ спо̂лцѣ зъ иншими родичами, а якъ коли то й окремо; во̂нъ складає умовы зъ сумѣжными державами, справляє воєнни̂ походы и таке инше и нѣде не можна здыбати якои небудь указки, що бъ удѣльни̂ князѣ пыталися въ чому-небудь дозволу або рады великого князя (якъ се було за часо̂въ Гедыминовыхъ або пото̂мъ за Ольгерда). Певнѣйшимъ, здається, буде покладанє, що въ протягу сего часу нѣ оденъ съ князѣвъ не мавъ за собою нѣ зверхности, нѣ ваги великого князя аж до того часу, поки наймо̂цнѣйши̂ та найдавнѣйши̂ зъ сыно̂въ Гедыминовыхъ Ольгердъ та Кейстутъ змовились мѣжь собою зовсѣмъ переробити розпорядокъ, що повставъ по̂сля Гедымина и що загрожавъ розпадкомъ державѣ и во̂дбиравъ силу во̂дъ неи не попустити нѣ въ чому хрестоносцямъ.
Розмѣркуємо теперь про всѣ подѣѣ тыхъ часо̂въ, про яки̂ маємо звѣстки въ жерелахъ, для доводу то̂льки що згаданого покладаня.
То̂льки що встигъ вмерти Гедыминъ, якъ заразъ же старшій єго сынъ Монвидъ вчинивъ похо̂дъ на прускихъ лицарѣвъ, прогнавъ ихъ зо Жмуди, а пото̂мъ напавъ на Прусію, побивъ хрестоносцѣвъ ко̂лька разо̂въ и сплюндрувавъ чималу смугу земель ихъ. Магістеръ Людольфъ Кенігъ склавъ зъ нимъ
