Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/81

— 66 —

державный ладъ, якій склавъ та бажавъ змо̂цнити Гедыминъ, не встоить; въ продовжь сихъ роко̂въ можна було чекати, що литовска держава розпадеться на дро̂бни̂ незалежни̂ удѣлы такъ само, якъ се сталось зо спадщиною св. Володимира. Гедыминъ, якъ то̂льки почала розпростиратись єго держава, заразъ же почавъ давати въ урядъ во̂друбни̂ околицѣ великого князѣвства Литовского князямъ своєи семьѣ, вони мали права удѣльныхъ князѣвъ, що однакъ же залежали во̂дъ великого князя. Такимъ чиномъ, по̂сля Гедыминовои смерти, велике князѣвство Литовске складалось зъ 8 удѣло̂въ, де князями було 7 сыно̂въ Гедыминовыхъ та братъ єго. Удѣлы були ось яки̂: въ Полоцкому князѣвствѣ князювавъ братъ Гедымино̂въ Воинъ. Монвидъ, старшій сынъ Гедымино̂въ, володѣвъ удѣломъ, що складався съ Кернова (по̂сля переказу стародавнои столицѣ Литвы, ще за часо̂въ князюваня Рингольта) на власно̂й Литвѣ, понадъ Вилією на по̂вно̂чь во̂дъ Вильны, та зо Слонима на Чорно̂й Руси, що колись простягалась до Новгородско-Литовского князѣвства. Другій сынъ Гедымино̂въ, що мавъ удѣлъ колись въ Землѣ Новгородско̂й, Наримунтъ, мавъ по̂дъ собою князѣвство Туро̂вске та Пиньске по оба боки Припети. Удѣломъ третёго Гедыминовича була вся Чорна Русь, зъ выняткомъ Слонима; во̂нъ простягався до рѣчки по̂вно̂чнои Случи; тамъ головни̂ мѣста були Новгородокъ-Литовскій та Волковыскъ. Дальше Ольгердови Гедыминовичеви упало мѣсто Крево у власно̂й Литвѣ зъ землями ажь до Березины; по той бо̂къ Березины на схо̂дъ ажь до Угры залягало Витебске князѣвство, що такожь належало до Ольгерда, якъ єго посагъ за жѣнкою. Уся захо̂дна смуга великого Литовского князѣвства, во̂дъ Жмудского побережа ажь до Волыньскои межѣ: Жмудь, Троки, Гродно та Берестє складали удѣлъ Кейстута Гедыминовича; ся околиця простягалась довгою та вузкою смугою съ по̂вночи на по̂вдень наче рубець зъ заходу князѣвства; вона обороняла князѣвство во̂дъ нападо̂въ Тевтоньского ордену та Мазовіи. Любартъ Гедыминовичь, ще за житя свого батька, выбрався у Волыньску Землю; тамъ въ єго володѣню було Луцке князѣвство. На останку самый молодшій Гедымино̂въ сынъ Явнутій, що за батькового житя не мавъ здається нѣякого удѣлу, по̂сля смерти єго одержавъ землѣ, що безпосередно залежали во̂дъ великого князя: столичне мѣсто Вильно та приго-