Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/70

— 55 —

надѣю въ сему дѣлѣ на Гедымина и черезъ се зъ нимъ розпочавѣ нови̂ зносины. 3ъ свого боку Гедыминъ бувъ не во̂дъ сего; во̂нъ не во̂двертавсь во̂дъ Риги, розчисляючи тымъ придбати собѣ спо̂льнико̂въ мѣжь духовными володарями та мѣстовыми громадами Ливоніи та всего Балтійского побережа, що ворогували зъ орденомъ; єму треба було змусити орденъ скласти миръ зъ Литвою, а до того у Гедымина бувъ и иншій замѣръ: єму треба було закликати зъ заходу переселенцѣвъ на Литву, а въ купѣ зъ ними хочь трохи захо̂днои культуры. Отъ зъ якои речи великій Литовскій князь та магістратъ почали писати одни̂ до другого дипльоматични̂ листы. Наслѣдкомъ сего були чотыри грамоты, що въ продовжь лѣта 1323 р. городяне мѣста Риги оголосили на Захо̂дно̂й Европѣ. Си̂ грамоты во̂дъ имени Гедыминового адресувались: до папы, до ордену Доминикано̂въ, до ордену Мінорито̂въ, а четвертый до мѣстъ: Любеки, Ростока, Штральзунда, Грайсвальда, Штетина, а такожь до жителѣвъ острова Готлянда. Въ грамотѣ до папы Гедыминъ писавъ: що во̂нъ згоджується стати христіяниномъ, що во̂нъ давно се хотѣвъ зробити, але не важився черезъ те, що орденъ хрестоносцѣвъ покладавъ єму перепоны вступити въ зносины съ папою, бо перехоплювавъ на дорозѣ посло̂въ, а по̂дданыхъ єго своими неправдами та лютостю дражнивъ супроти христіянъ. Доминикано̂въ та Франціскано̂въ въ грамотѣ просивъ Гедыминъ заслати до Литвы священико̂въ та проповѣднико̂въ такихъ, що вмѣють говорити по литовски, для проповѣдуваня Христовои вѣры по єго земляхъ; Гедыминъ згоджувався на будованє христіяньскихъ церковь, однаковыхъ съ тыми, яки̂ вже були збудовани̂ въ числѣ трёхъ въ Новгородку та Вильнѣ, де вже жили Доминиканы та Францісканы. До сего ще Гедыминъ додававъ, що во̂нъ для того просить про зо̂сланє до него місіонеро̂въ во̂дъ сихъ ордено̂въ, що зовсѣмъ не хоче пріймати тыхъ ненасытныхъ та лютыхъ священико̂въ, якихъ засылали хрестоносцѣ по Литовскихъ Земляхъ. На останку обертаючись до мѣстъ та Земель понадбалтійскихъ, Гедыминъ дозволявъ усѣмъ жителямъ сихъ краинъ свобо̂дно торгувати по Литовскихъ околицяхъ, оповѣщавъ, що хоче выхреститись и закликавъ на Литву переселенцѣвъ усякого стану: лицарѣвъ, ремѣснико̂въ и хлѣборобо̂въ, обѣцюючи забезпечити ихъ усѣ права и обдѣлити землями та всякими по̂льгами.