Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/68

— 53 —

и т. инши̂. Проти сего стали навпаки и архієрей и магістеръ рижскій и такимъ побытомъ непорозумѣня та незгоды все збо̂льшалися ажь поки 1297 р. выбухла во̂йна. Зайшла якась суперечка за право збудованя мосту черезъ Двину; тодѣ городяне не довго думаючи кинулися на замокъ, що въ Ризѣ належавъ до ордену, захопили єго та й зруйнували до нащаду, а въ купѣ зъ нимъ и усѣ три башты, збудовани̂ хрестоносцями; по̂сля сего городяне зруйнували орденьски̂ мѣста, рыболовни̂ язы и всѣхъ лицарѣвъ, якихъ встигли захопити або повбивали, або замкнули по̂дъ замокъ. На той часъ, якъ магістеръ Ливоньскій Бруно почавъ збирати во̂йско для замиреня мѣста, городяне обернулися до Литовцѣвъ за запомогою. На початку 1298 р. зъявився великій князь Витень яко спо̂льникъ, до Риги; злучивши своє во̂йско зъ мѣстовымъ ополченємъ, во̂нъ захопивъ замокъ Каркусъ, зруйнувавъ єго, а дальше и побивъ хрестоносцѣвъ понадъ рѣчкою Трейдерою; пото̂мъ спустошивши ро̂жни̂ околицѣ, вернувся до Литвы зъ великою здобычею. Одначе на другій ро̂къ щастє сприяло й хрестоносцямъ: одержавши по̂дмогу во̂дъ прускихъ хрестоносцѣвъ, ливонъски̂ лицарѣ коло Найміля по черзѣ побили рижскихъ городянъ у купѣ зъ Литовцями, захопили до рукъ навѣть архієпископа, захопили замокъ єго, все розграбували, що знайшли и окро̂мъ того поклали важку контрибуцію и на мѣсто и на архієпископски̂ маєтки. Року 1300 однакъ же орденъ зъ архієпископомъ склали замиренє ось на яко̂й умовѣ: лицарѣ во̂ддали мѣсту замокъ у Ризѣ, а городяне зъ свого боку понялися зломати спо̂лку зъ Литовцями и нѣколи вже наново не складали єѣ. Але се замиренє трималося недовго; цѣла четвертина вѣку по̂шла на те, що мѣсто зъ орденомъ, то ворогувало отверто, то позывалося: архієпископъ та рижскій магістеръ те й робили, що жалилися папѣ на орденьски̂ вчинки; не вдовольняючись указкою на ро̂жни̂ обра́зы, якими доскулювавъ мѣсту орденъ, архієпископъ та магістеръ выявляли, що орденъ черезъ свою ненасытно̂сть та безнастанный потягъ до захопо̂въ перешкоджувавъ Литовцямъ переходити въ христіяньску вѣру; вони обвинувачували орденъ, що черезъ єго вымаганє та силуванє король литовскій Мендовгъ во̂дступився во̂дъ христіяньства, Литовцѣ ненавидять, не люблять христіянъ и само христіяньство тратить моральни̂ основы въ очахъ Литовцѣвъ. Зъ свого боку