хотѣвъ змо̂цнити шлюбнымъ звязкомъ. На се згодився и Гедыминъ и такимъ побытомъ складена була умова: и Литва и Польща понялася допомагати обопо̂льно одно другому супроти хрестоносцѣвъ. Пото̂мъ до Кракова поѣхала дочка Гедыминова Альдона съ посломъ во̂дъ Гедымина, тамъ выхрестилась на имя Анны и зъ нею одружився Владиславо̂въ сынъ Казимиръ, що мавъ стати Королемъ Польскимъ. Въ посагу за Альдоною Казимиръ одержавъ Польскихъ бранцѣвъ, що були позахоплювани̂ Литовцями въ часахъ ихъ нападо̂въ на польски̂ околицѣ, а теперь були вызволени̂.
Заразъ же по̂сля сего вкупѣ було вчинено ко̂лька походо̂въ спо̂льно на хрестоносцѣвъ. Теперь вже Литовцѣ та Поляки не чекають нападо̂въ, а сами̂ йдуть до Нѣмцѣвъ и навѣть нѣмецки̂ лѣтописи помѣтили, що съ того часу, якъ Литва та Польща склали спо̂лку, хрестоносцѣ неразъ переживали зли̂ годины. Си̂ зли̂ годины ско̂нчилися битвою по̂дъ Пловцями (1331 р.), во̂дъ якои почала вже хитатись сила хрестоносцѣвъ.
На по̂вно̂чному сходѣ свого князѣвства Гедыминъ придбавъ собѣ спо̂льнико̂въ мѣжь Нѣмцями, що жили по надъ Балтійскимъ моремъ, а вже за помогою сихъ спо̂льнико̂въ завязавъ взаємины зъ германьскими мѣстовыми громадами и навѣть съ папою. Ще при ко̂нци XIII. ст. въ околицяхъ заселеныхъ Нѣмцями понадъ Балтійскимъ моремъ мѣжь ними повстали непорозумѣня, що розжеврились пото̂мъ въ обопо̂льну боротьбу; въ сю боротьбу встрягли и велики̂ князѣ Литовски̂. Околицѣ понадъ Балтійскимъ моремъ, заселени̂ Нѣмцями, не належали выключно до Ливоньского ордена: богате мѣсто Рига, заложене крамарями зъ Ганзы, уважало себе незалежнымъ во̂дъ ордена, а то̂льки корилося зверхности Рижского архієпископа; орденъ зъ свого боку дивився не дуже добрымъ окомъ на таку незалежно̂сть мѣста, бо вона клала перешкоду розвитку єго державства. Для того заздалего̂дь магістры квапилися по̂дбити по̂дъ свою власть Ригу: въ такому розумѣ вони заручались во̂дъ императора Рудольфа по̂льгою (1274 р.) и зъ сего часу почали выявляти не таючись але спровола сво̂й потягъ до панованя надъ Ригою: узброили власну резиденцію въ мѣстѣ, по ро̂жныхъ мѣсцяхъ збудували башты, удержували тамъ свои власни̂ залоги, а тамъ вже почали добиратись и до мѣстовыхъ та захоплювати мѣстови̂ выгоды: млыны, рыболовлѣ
