Литвѣ, а пото̂мъ черезъ по̂втора року зновъ вернувся до Пскова за помогою Гедымина.
Таке жь саме непорозумѣнє скоилось мѣжь Гедыминомъ та Иваномъ Калитою и въ Новгородѣ, де обыдвомъ бажалося придбати собѣ перевагу. Новгородцѣ обѣцяли (1331 р.) Гедыминови дати єго сынови Наримунтови удѣлъ; ся обѣтниця доведена була до вчинку то̂лько 1333 р. и отъ зъ якои речи: Иванови схотѣлося „закамского серебра“ и во̂нъ вымагавъ єго у Новгородцѣвъ; си̂ не схотѣли во̂ддати — Иванъ за се захопивъ Торжокъ та Бѣжецкій Верхъ. Съ початку Новгородцѣ по̂дступали по̂дъ Ивана прозьбами. Але якъ се не помогло, тодѣ вони згадали про Наримунта: вони по̂слали до него посло̂въ, Наримунтъ зъ свого боку зробивъ то жь само и такимъ побытомъ Новгородцѣ выдѣлили Наримунтови Ладогу, Орѣховець, Корельску Землю та половину Копорья. Зъява Наримунта змусила Ивана Калиту зменшити свои вымаганя та помиритись зъ Новгородомъ. Але такъ само, якъ и се перше силкованє Литовскихъ князѣвъ вмѣшатись у Новгородски̂ справы такъ и ти̂, що чинилися пото̂мъ, були яки̂сь урывкови̂ та непевни̂. Наримунтъ бо̂льше живъ на Литвѣ, нѣ жь въ земляхъ, що дали єму Новгородцѣ и навѣть на той часъ, якъ 1338 р. Шведы зробили нападъ на Новгородски̂ Землѣ, во̂нъ и самъ не по̂шовъ допомагати Новгородцямъ, що закликали єго, а навѣть и во̂дкликавъ сына Олександра на Литву, а до того часу во̂нъ живъ въ Орѣховѣ.
Окро̂мъ такихъ во̂дносинъ до Руси велике Литовске князѣвство за часо̂въ Гедыминовыхъ вступило такожь въ бо̂льшь просторнѣйши̂ зносины дипльоматични̂ на Заходѣ та на по̂вно̂чному заходѣ зъ сусѣдами и розпростерло свои державни̂ звязки далеко дальше, нѣ жь се було до того часу у великихъ Литовскихъ квязѣвъ.
Мѣжь сими спо̂лками найкористнѣйшою та наймо̂цнѣйшою буда спо̂лка Гедымина съ Польщею; на сему боцѣ истнувала спо̂льно̂сть обопо̂льнои користи обыдвохъ державъ, що вже заздалего̂дь змушени̂ були провадити уперту та дуже для обыдвохъ важку боротьбу зъ Нѣмцями; а тутъ ще треба було половинити силу для змаганя одного зъ другимъ. Року 1325 король Польскій Владиславъ Локтикъ по̂славъ до Гедымина на Литву посло̂въ для зложеня сумирнои умовы, що во̂нъ
