Не зачисляючи Волыни та Кієва до великого князѣвства Литовского за часо̂въ Гедымина, можна гадати, що границѣ сего князѣвства тодѣ були ось яки̂: на по̂вночи вони стыкались зъ Землями Ливоньского ордена, съ Корсею та Ливонією; зъ во̂дси, перерѣзуючи захо̂дну Двину высше того мѣсця, де бувъ Динабургъ, межа́ йшла впродовжь Псковскои Землѣ ажь до межѣ Смоленьского князѣвства, на сходѣ межа̀ йшла поузъ Смоленьске князѣвство, а дальше по надъ Днѣпромъ ажь до Припети поузъ Сѣверски̂ та Черниго̂вски̂ Землѣ; на полудни, починаючись трошки дальше на по̂вдень во̂дъ Припети, стыкалась съ по̂вно̂чными границями Кієвскои та Волыньскои Землѣ ажь до захо̂дного Буга; на заходѣ по надъ Бугомъ до Гродна що на Нѣманѣ; тутечки велике князѣвство Литовске було поручь съ Польщею та Мазовією; на останку понадъ Нѣманомъ Литовски̂ Землѣ простягались ажь до єго уйстя, межуючи съ прускими хрестоносцями.
На сему просторѣ, бо̂льше нѣ жь на двохъ третинахъ єго, живъ Рускій наро̂дъ, значить, велике Литовске князѣвство вже на початку XIV. ст., стало мо̂цнымъ осередкомъ, навкруги якого мусили були групуватися поро̂жнени̂ слабши̂ руски̂ володѣня. Яко незбутный наслѣдокъ такои ваги великого князѣвства Литовского повиненъ бувъ повстати въ будучности антагонізмъ єго зъ великимъ Московскимъ князѣвствомъ, бо и останнє, ще ранѣйше во̂дъ першого, склало такожь другій осередокъ, що такожь притягавъ до сего бо̂льше слабши̂ політични̂ єдиницѣ. Але надѣѣ, хто возьме верхъ въ справахъ, яки̂ мусили зайти, повинни̂ були бути не однакови̂ для обохъ державъ: велике князѣвство Московске прямувало майже до однои політичнои меты та воно и не було змушенымъ розбивати свою силу на два ро̂жни̂ боки: велелюдни̂ народы Финьского племени, що заселяли бо̂льшу частину Земель Московского князѣвства, були не дѣйни̂, не мали нѣякого вплыву на політични̂ напрямки державы и на нихъ не звертано уваги въ розвитку державного житя краю. Політичне змаганє Руского уряду прямувало выключно до рускои меты и на захо̂дно̂й границѣ — що до дро̂бныхъ рускихъ околиць, и на схо̂дно̂й — въ боротьбѣ съ ханами Золотои Орды; бо зъ сего боку й була то̂льки небезпечно̂сть. Не въ такому станѣ було велике князѣвсто Литовске: тутъ окро̂мъ чималого числа рускихъ околиць,
