Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/61

— 46 —

згадуються мѣста Кієвскои околицѣ во̂дповѣдно ихъ по̂знѣйшо̂й вазѣ у великому князѣвствѣ Литовскому; за вызнакою Бѣлгорода та Вышгорода, що стоять въ старыхъ рускихъ лѣтописяхъ, згадуються ти̂ мѣста, по якихъ були „господарскіе замки“ та яки̂ були осередками уряду „повѣтовъ“ то̂льки съ часо̂въ Витовтовыхъ: Житомиръ, Овручь, Черкасы, Канѣвъ, Переяславъ; до сего додається ще: въ лѣтописи Быховця — Путивель, а у Стрыйковского — Бряньскъ; очевидячки, що ти̂, що таке робили, не тямили земскихъ во̂дносинъ Украиньско-рускихъ Земель, бо си̂ останни̂ мѣста зъ роду не були пригородами Кієвскими; вони стояли въ Сѣверско̂й Землѣ и вже то̂льки 1356 р. за Ольгерда ихъ прилучено до Литвы. Певно, що при ко̂нци XIV. ст. Вышгородъ та Бѣлгородъ не мали вже такои ваги, як колись-то; на початку вони складали самосто̂йни̂ земски̂ осередки, такъ само якъ Кієвъ, що скупляли въ собѣ громадске житє тыхъ Земель, що були на вкруги; пото̂мъ съ часо̂въ Володимировыхъ — вони зробилися Кієвскими пригородами та фортецами, забороняючими у купѣ зъ иншими осередкове мѣсто; на останку въ XII. ст. си̂ мѣста переробились на удѣльни̂ столы, а ихъ Кієвски̂ князѣ давали своимъ родичамъ, маючи надѣю на ихъ запомогу, якъ було треба. Але вже въ половинѣ XIII. ст. си̂ мѣста вже не мали такои ваги, особливо съ того часу, якй по̂дупавъ самъ Кієвъ. Руски̂ лѣтописи въ останнє згадують про Вышгородъ 1214 р., а про Бѣлгородъ 1231 р. Вже за литовского панованя си̂ мѣста мали вагу то̂льки яко сельски̂ громады. Що до иншихъ мѣстъ, про яки̂ є згадка въ оповѣданю — то Слѣноврота нѣколи й не було, Черкасы — на той часъ ще не истнували; а що си̂ мѣста зачислюються до Кієвскихъ пригородо̂въ XVI. ст., то се повстало ось задля чого: лѣтопись тутечки не докладно оповѣдає недокладный та неясный переказъ про закладины Черкасъ; сей переказъ ходивъ понадъ Днѣпромъ мѣжь народомъ коло половины XV. ст., се бъ то, якъ разъ въ той часъ, якъ складалася лѣтопись Быховця. Канѣвски̂ жителѣ р. 1345 объявили урядникамъ, що описували замки Украиньско-руски̂ отъ якій переказъ: „отъ початку Черкасовъ и Канева, уходы по всѣмъ тымъ рѣкамъ вольны были Каневцомъ, бо яко князь великій Литовскій Гедыминъ, завоєвавши надъ моремъ Кафу и весь Перекопъ, и Черкасы Пятигорскіє, и приведши Черкасовъ часть съ кня-