довга та єго наступнико̂въ; за часо̂въ Витеня та Гедымина въ сѣй Землѣ урядъ державъ Давидъ Гродненьскій, а вже якъ довелося дѣлити удѣлы мѣжь Гедыминовыми сынами, то вона припала на часть двохъ: Монвида та Коріята.
Другою рускою околицею, що прилучивъ до Литовского князѣвства Мендовгъ, — була Полоцка Земля; тамъ князювавъ родичь Мендовго̂въ Товтивилъ, а якъ вбивъ єго Стройнатъ, то княземъ ставъ тамъ Ердень, князь Литовскій, що державъ у сѣй околицѣ урядъ, яко самосто̂йный державець; чи сей Ердень, чи хто иншій по̂сля него выхрестився и принявъ надъ Полоцкомъ верховодство Рижского єпископа, але пото̂мъ Ливоньски̂ лицарѣ, ворогуючи зъ архієпископомъ, за гроши продали верховодство надъ Полоцкомъ великому князеви Литовскому, а Витень вже скориставши зъ сего зовсѣмъ прилучивъ до себе Полоцкъ 1307 р. Зъ сего часу въ Полоцку державъ урядъ третій братъ Витеня та Гедымина — Воинъ. „Любко князь, сынъ Войновъ Полоцкаго князя“ загинувъ 1341 р. въ стычцѣ зъ Ливоньцями и вже по̂сля сего Полоцкъ мабуть по смерти самого Воина, впавъ на часть Андрѣєви, старшому сынови Ольгерда (около 1343 р.).
Та частина Полоцкои Землѣ, що простягалась до Миньска, мала собѣ княземъ за часо̂въ Гедымина, якогось Василя, мабуть чи не зъ роду Всеславовичѣвъ; але сей останній бувъ по̂дъ рукою великого Литовского князя, бо имя єго можна зустрѣнути мѣжь послами Гедыминовыми, що во̂нъ вырядивъ до Новгорода Великого р. 1326. За якихъ часо̂въ Миньски̂ князѣ були по̂дбити̂ Литвою, нѣчого не вѣдомо зъ жерелъ.
Що до князѣвствъ Туро̂вского та Пиньского, то нѣде нема нѣякихъ указокъ нѣ на часъ, нѣ на обставины прилученя ихъ до великого Литовского князѣвства; однакъ же певнымъ єсть те, що за часо̂въ Гедымина вони вже належали до него, бо роздѣляючи мѣжь сынами удѣлы, Гедыминъ вызначивъ Пиньскъ на часть Наримунтови. Останнимъ Пиньскимъ княземъ зъ родины Святополка Изъяславовича, про якого споминає лѣтопись, бувъ Юрій Володимировичь; во̂нъ умеръ р. 1292. Мабуть за часо̂въ князюваня єго сына, Дмитра, Пиньске та Туро̂вске князѣвство й були прилучени̂ до Литвы, бо внукъ Юріѣвъ, Данило Дмитровичь, що въ Кієвско-печерско̂й граматцѣ бувъ записаный яко князь Туро̂вскій, дѣйстно не володѣвъ вже нѣ Туровомъ
