щины ворогувати. Якійсь полоцкій бояринъ продавъ Товтивила Стройняту и сей згубивъ єго; сынъ Товтивило̂въ бувъ змушеный утѣкати съ Полоцка до Новгороду. Таким чиномъ Стройнатъ ставъ великимъ княземъ Литовскимъ и „Литва посадиша въ Полоцку своєго князя“.
Хочь и бувъ задавленый Полоцкъ, але литовска партія ще не зовсѣмъ взяла перевагу надъ рускою. На чолѣ останнёи зъявляється новый заступникъ єи, сильнѣйшій и ємкійшій — се сынъ Мендовга — Войшелкъ. Сей князь характеру бурливого, невпинного, цѣлкомъ во̂ддавъ себе на користь рускои народности; во̂нъ цѣлкомъ по̂длягъ культурному вплывови сеи народности, яко переконаный неофітъ, яко палкій дикій чоловѣкъ, що вперше тямить початки цивілізаціи. Ще на початку батькового князюваня Войшелкъ державъ урядъ по̂дъ єго рукою въ Новгородку Литовскому та Чорно̂й Руси; дуже лютувавъ во̂нъ надъ тыми, хто то̂льки въ чому небудь суперечивъ політичнымъ плянамъ Мендовга.
Въ 1255 р. у той часъ, якъ Мендовгъ бувъ побитый, Войшелкъ змушеный бувъ во̂ддати сво̂й удѣлъ Романови Даниловичеви, бо треба було яко мога запобѣгати мира у Данила Романовича; самъ Войшелкъ переѣхавъ до Холму, певно яко закладникъ. Тутечки во̂нъ по̂знавъ лѣпшій розвитокъ руского тодѣшнёго житя, а такожь спо̂знався зъ лѣпшими єго людьми. Въ Холмѣ бувъ игуменъ Полониньскій Григорій, „иже бысть человѣкъ святъ, якого же не бысть предъ нимъ и ни по немъ не будеть“ и сей Григорій своєю наукою навернувъ Войшелка у вѣру Христову; значить, сей останній ставъ христіяниномъ не зъ якого небудь політичного примусу, але зъ глибокого переконаня и принявъ Христову науку зъ усею палкостю своєи уроды. Войшелкъ не вдовольнився тымъ, що выхрестився, и навѣть постригся у черцѣ; и сприявъ про те, що бъ присвятити себе цѣлкомъ самотному житю на Атонѣ. Вернувшись у батько̂вщину, Войшелкъ збудувавъ монастырь надъ Нѣманомъ и не звертаючи уваги на батько̂вски̂ докоры, здавалось, выключно во̂ддавъ себе Богови.
По̂сля батько̂вскои смерти Войшелкъ утѣкъ до Пиньска и зъ во̂дти позиравъ на все, що дѣялось на Литвѣ до смерти Товтивила. Але якъ побачивъ, що бере верхъ поганьска партія за приводомъ Стройната, то Войшелкъ по̂двѣвся заразъ же на
