Сторінка:Исторія Великого Князѣвства Литовского (1887).pdf/39

— 24 —

дарувавъ орденови всю Жмудь; про инши̂ менши̂ подарунки нѣчого певного не можна сказати. Не вдовольняючись сими подарунками магістеръ Ливоньскій по̂дмовивъ Мендовга р. 1260 дати єму грамоту, що король Литовскій, на той часъ, якъ не матиме наступнико̂въ, во̂дписує єму все своє князѣвство. Що до Мендовга то все те, що во̂нъ робивъ, — и подарунки, и выхрещуванє, — все се во̂нъ вытворивъ, бажаючи зломати суперечнико̂въ — Литовцѣвъ. И Литва и Жмудь повинни̂ були переконатись, що поки вони сперечатимуться та не єднатимуться, доти треба разъ-у-разъ чекати, що орденъ споживе ихъ и вони не втѣчуть во̂дъ важкого панованя ордена. Ледве однакъ же Мендовгъ черезъ одинайцять лѣтъ досягъ до того, чого бажавъ: не до смаку припали Литовцямъ и урядъ Ливоньского ордену въ околицяхъ, що во̂ддавъ єму Мендовгъ, а силомо̂цне перехрещуванє и дарованє земель тубольныхъ католицкому духовеньству, рицарямъ та приходцямъ и збиранє десятои части та податко̂въ и во̂добранє майна у дро̂бныхъ литовскихъ володарѣвъ, и на останку гро̂зьба по̂дбитися по̂дъ власть ордена всѣхъ Литовскихъ Земель. Литва та Жмудь побачила теперь, що лекше буде бути по̂дъ властею свого природженого князя, що лѣпше во̂дцуратись во̂дъ якихъ небудь своихъ автономічныхъ правъ, нѣ жь по̂длягати по̂дъ власть чужосторонцѣвъ. Тодѣ вони удались до Мендовга за запомогою, маючи надѣю за єго приводомъ почати боротьбу зъ Нѣмцями. А тымъ часомъ Мендовгъ пильно доглядався до настрою своихъ суплемѣннико̂въ и то̂льки й чекавъ хвилѣ, коли вже не стане снаги терпѣти. На останку 1260 р. на Жмуди, Литвѣ та Корси — запалало повстанє супроти ордена за приводомъ Мендовга. По надъ рѣчкою Дурбе, въ Курляндіи, Ливоньцѣвъ побили и черезъ се вони стратили все, що за довгій часъ придбали, всѣ землѣ, що имъ надавъ Мендовгъ. Якъ то̂льки зъявилися перши̂ ознаки розруху, король Литовскій заразъ же во̂дрѣкся во̂дъ Ливоньцѣв, во̂дъ вѣры Христовои, яку, якъ свѣдчать сучасники, во̂нъ принявъ то̂лько поверхно, та на чолѣ Литовскои державы, що зъ боротьбы выступила бо̂льше змо̂цненою та крѣпкою, метнувся вызволяти други̂ вѣти Литовского племени съ по̂длеглости ордену. Сучасно зъ симъ повстали розрухи въ Прусіи, у Корси та Жемгалѣ, до чого по̂дбивъ ихъ такожь Мендовгъ и запомагавъ имъ. Черезъ се на