Литвѣ Керно̂вскои волости; по ихъ казцѣ Новгородъ до̂ставсь Рынгольтови по̂сля того, якъ подолѣвъ Друцкого князя Дмитра зо спо̂льниками єго. Не маючи на се достотныхъ свѣдоцтвъ въ историчныхъ жерелахъ, суще можна сказати то̂лько, що року 1235 у Мендовга була чимала сила во̂йска: Данило Романовичь, Галицкій князь на сей часъ бажавъ уступити зъ нимѣ въ спо̂лку проти Конрада Мазовецкого. Дальше єсть лѣтописни̂ звѣстки про те, що Мендовгъ не вдовольняючись Новгородомъ, поклавъ собѣ по̂дбити по̂дъ себе багацько удѣло̂въ Кривицкои Землѣ и такимъ побытомъ спорудити простору Литовско-руску державу. Зъ оповѣданя Ипатієвскои лѣтописи про похо̂дъ Данила проти Мендовга р. 1252–1253 можна вбачати, що до Новгородского князѣвства належали вже тодѣ мѣста: Волковыскъ, Слонимъ, Здито̂въ та Гродно, Пиньски̂ жь князѣ такожь залежали во̂дъ Мендовга. За приводомъ же Мендовговымъ ще ранѣйше его небожѣ умо̂цнились въ Полоцку, Витебску, та въ Смоленьско̂й Землѣ.
Мендовгъ за помогою Литовского во̂йска свого Керно̂вского удѣлу все дальше та дальше забиравъ Руски̂ Землѣ, а въ купѣ зъ симъ въ сихъ земляхъ надбовувавъ нови̂ силы, що давали єму спроможно̂сть завоювати ще бо̂льше Рускихъ Земель зъ одного боку, а зъ другого — постановивъ залежно̂сть во̂дъ себе дро̂бныхъ, сусѣдныхъ литовскихъ ватажко̂въ. Оттакъ скупляючи силу, Керно̂вскій та Новгородскій князь мавъ користь и зъ Литвы и зъ Рускихъ околиць, бо литовскою силою во̂нъ державъ по̂дъ собою Руски̂ Землѣ и ще бо̂льше ихъ пригортавъ до себе, а за помогою во̂йска зъ Рускихъ околиць по̂дбивавъ по̂дъ себе дро̂бни̂ Литовски̂ володѣня.
Такимъ чиномъ два народни̂ елєменты, зъ якихъ склалась Литовска нова держава, во̂дъ разу стали навпаки оденъ одному у внутрѣшнёму побытѣ єго. Само по собѣ таки̂ во̂дносины не давали нѣякои надѣи на швидке поєднанє сихъ елєменто̂въ або ихъ солідарно̂сть бодай на початку Литовско-рускои державы.
И справдѣ, вже за князюваня Мендовга всѣ землѣ, що во̂нъ прилучивъ до себе, стають навпаки державного поєднаня, реакція повстає на всему просторѣ по̂дбитыхъ земель, а єи по̂ддержує однакове невдоволенє и Литвы и Руси. Руски̂ околицѣ прямують до того, що бъ обособитись, а на се ихъ ще бо̂льше навертають честилюбни̂ та особисти̂ бажаня Литовскихъ
