про князѣвъ Полоцкихъ, Смоленьскихъ або Кієвскихъ не має жадныхъ звѣстокъ, що бъ зъ ихъ боку бувъ якій небудь впинъ Литовцямъ. Впродовжь двохъ роко̂в Кієвскій князь Рурикъ Ростиславовичь все збиравсь ити на Литву, та такъ и не зо̂бравсь. Выступивши зъ Овруча 1190 р., во̂нъ зупинився въ Пиньску гуляти весѣлє у своєи тещѣ та такъ й не по̂шовъ дальше, кажучи, що вже почалися во̂длеги. Про Полоцкихъ князѣвъ не має навѣть и такихъ звѣстокъ. Навпаки чимъ частѣйши̂ спомины можна здыбати про напады Литовцѣвъ, тымъ менше є звѣстокъ навѣть про истнованє Полоцкихъ князѣвъ. Єсть то̂льки одна звѣстка про останнёго Полоцкого князя въ оповѣданю про весѣлє Александра Невского: „1238 р. женися князь Александеръ Ярославичь, поя у Полоцкого князя, у Брячислава, дщерь и вѣнчася въ Торопчѣ“; по̂сля сего анѣ одного разу не має въ лѣтописи спомину про князѣвъ Полоцкои вѣти. Руски̂ лѣтописи такожь не вказують на ту цѣкаву историчну хвилю, коли зъявилися перши̂ литовски̂ володѣня въ Кривицко̂й Землѣ.
Се скоилось напевно коло половины XIII. ст., але подробицю про те мы маємо то̂лько въ лєгендарно̂й формѣ литовскихъ переказо̂въ, що списани̂ були вже за по̂знѣйшихъ часо̂въ на Литвѣ. Той, хто звѣвъ до купы си̂ переказы въ половинѣ XVI. ст. оповѣдає, що незабаромъ передъ нападомъ Батыєвымъ, вже багато литовскихъ проводирѣвъ встигло захопити деяки̂ околицѣ Полоцкихъ, Туро̂вскихъ та Смоленьскихъ князѣвствъ и сами̂ поробились незалежными князями.
Користуючи съ такъ званои лѣтописи Быховця, во̂дкидаючи усе неимовѣрне, а беручи ко̂лько можна самый то̂лько историчный матеріялъ, вбачимо, що у Литовцѣвъ въ XVI. ст. зо̂стались ось яки̂ переказы про засновины першихъ Литовскихъ князѣвствъ на Руско̂й Землѣ.
Ердивилъ, сынъ Монтвило̂въ, що бувъ сучасникомъ Батыєви та мавъ власни̂ володѣня на Жмуди, вчинивъ похо̂дъ на сумѣжни̂ Руски Землѣ и захопивъ по̂дъ себе такъ звану Чорну Русь зъ мѣстами Городномъ, Берестємъ, Мельникомъ та Дрогичиномъ. Во̂нъ такожь по̂дбивъ по̂дъ себе сумѣжныхъ зъ сею Русею литовскихъ ватажко̂въ.
Въ той же часъ Мингайло, другій ватажокъ по̂шовъ походомъ на Полоцкъ. Князя тамъ на той часъ не було и „мужи
