нѣ одна сила суспо̂льна не переважила одна другу, а тымъ часомъ боротьба мѣжь ними зъ додаткомъ особистыхъ змагань мѣжь вѣтами та князями княжого роду, — все дробила та дробила землѣ, а державна власть чимъ дальше, тымъ б̂ольше слабла. Така була доля Смоленьского, Черниго̂вского, Сѣверского, Полоцкого князѣвствъ, а також околиць, що належали до Кієвского стола. На початку XIII. ст. такимъ побытомъ цѣкави̂ речи дѣються у Володимирѣ на Клязмѣ, Новгородѣ та Галичѣ и черезъ се и вся увага лѣтописцѣвъ звертається у сей бо̂къ; що жь до смуги помѣжь сими осередками, то про ню доходять то̂лько урывкови̂, неповни̂ вѣдомости. Однакъ же и си̂ во̂дносины дають намъ вѣдати, що си̂ околицѣ во̂дступили на задне мѣсце, зо̂слабли и пробували въ станѣ безнастаннои внутрѣшнёи боротьбы за не знати яки̂ дро̂бни̂ справы.
Мѣжь Рускими Землями ранѣйше надъ инши̂ обособилась Полоцка околиця по̂дъ князями зъ родины Изъяслава Володимировича. По̂сля того, якъ Мстиславу Володимировичу не довелось (1129 р.) прилучити єѣ до Кієвского князѣвства, Полоцка Земля становиться незалежнымъ князѣвствомъ. Однакъ же тутъ заразъ же запалала люта боротьба за перевагу: полоцке вѣче силкується надбати собѣ право выбирати и проганяти князя по своѣй волѣ и для того починає змагатись съ княземъ и користує людностею княжои Полоцкои Землѣ. Зъ симъ у купѣ повстає такожь змаганє мѣжь двома мѣстовыми громадами за старшинованє та за перевагу. Миньскъ хоче старшинувати надъ Полоцкомъ и уважає себе головою по̂вденнои половины Кривицкой Землѣ. Пригороды такожь и собѣ квапляться суперечити вплывови старшого вѣча и часомъ умысно по̂дсобляють князямъ, що змагаються зъ вѣчемъ головного мѣста. Дручане н. пр. засобляють князямъ, що выгнало полоцке вѣче и князѣ, що були выгнани̂ съ Полоцка або Миньска втѣкають до Слуцка и т. и. Незгоды на суперечки мѣстъ засилюються разъ-у-разъ честилюбствомъ та змаганями численныхъ потомко̂въ князя Всеслава Брячиславовича; повстає багато дро̂бныхъ удѣло̂въ черезъ се саме. Єсть звѣстки лѣтописни̂, що въ Полоцко̂й Землѣ окро̂мъ князѣвъ въ Полоцку та Миньску були ще осо̂бни̂ удѣльни̂ князѣ: въ Витебску, Изъяславлю, Логойску, Друцку, Слуцку, Стрѣжевѣ, Новгородку, Городнѣ, Клецку, въ Оршѣ, Свислочѣ, Лукомѣ. Але си̂ лѣтописни̂ звѣстки
