перши̂ напады Нѣмцѣвъ, вони, користуючи зъ своєи географічнои мѣсцевости, встигли спорудити доволѣ мо̂цну державу и спромогтись зустрѣнути ворого̂въ зъ не-абы якою силою.
Сю силу Литовцѣ здобули собѣ черезъ нови̂ во̂дносины до Руси въ продовжь XIII. ст.
Вже при ко̂нци XII. ст. можна вбачати, що течія рускои исторіи звертає у другій бо̂къ. Простора Руска держава, що була складена Кієвскими князями въ X. та XI. ст., звертає на стежку децентралізаціи. Во̂друбни̂ околицѣ розлеглои Рускои Землѣ, користаючи зъ непоєднаня племенъ, що населяли єѣ та зъ родинныхъ рахунко̂вь велелюднои княжои семіи, бажають добути собѣ самосто̂йно̂сть. Черезъ се падає съ провола власть Кієвскихъ князѣвъ, а вплывъ ихъ на околицѣ слабне. Повстають нови̂ осередки державного жкитя замѣсть одного для всѣхъ, що бувъ у Кієвѣ. Въ купѣ зъ симъ ся політична змѣна засилюється неро̂вновагою, яка повстала мѣжь елєментами, що складали руску суспо̂льно̂сть. На той часъ, якъ у Кієвѣ три громадски̂ силы рускои суспо̂льности: князь, вѣче та дружина важилися пересилѣти одна другу и черезъ се ро̂вноважили мѣжь собою, въ кождому новому осередку яка небудь одна мѣжь сими силами починає переважувати двѣ други̂ и засилює собою новый державный устро̂й. Княжа власть у Ростовско̂й Землѣ по̂днявши голову у половинѣ XII. в. пересилює и мѣстови̂ громады сеи Землѣ и дружину и по̂дбиває ихъ по̂дъ себе. Вѣче въ Новгородѣ та єго пригородахъ складає переважну силу державного устрою: князь стає залежнымъ во̂дъ волѣ вѣча, воно якъ хоче и выбирає и змѣняє єго — а боярскій станъ розплывається у вѣчу и майже зникає. Въ Землѣ Галицко̂й, а по̂дь вплывомъ єи и въ Волыньско̂й бере перевагу дружина; ще за часо̂въ Ростиславовичѣвъ громада зникає, а за Романовичѣвъ дружинники починають пересилювати власть князя, не дивлячись на змаганє Романа та Данила; на останку князь стає залежнымъ во̂дъ боярской рады, що складає нѣ бы сенатъ; за приводомъ сеи рады князь чинить усѣ політични̂ справы.
Поки такимъ чиномъ въ Новгородско̂й, Ростовско̂й та Галицко̂й Земляхъ засновувались на инши̂ лады нови̂ осередки державного житя, инше зовсѣмъ дѣялось въ розлого̂й смузѣ Рускихъ Земель, що мѣстилися мѣжь сими осередками. Тутечки
