|
«Гей друзі-молодці,
Братья козаки запорозці!
Добре знайте, барзо гадайте,
Од села Ситників до города Корсуня шлях канавою перекопайте,
60.Потоцького піймайте,
Мені в руки подайте»!
Гей Потоцькій, Потоцькій,
Маєш собі розум жіноцькій!
Не годишся-ж ти воёвати!
65.Лучче-ж тебе до пана Хмельницького оддати
Сирої кобилини жувати,
Або житнёї соломахи бузиновим молоком запивати!
|
(Максим, сб. укр. пѣс., 1849, I, 67–71).
Тоже Закревскій Старосв. бандур. стр. 181.
Въ извѣстной битвѣ подъ Корсунемъ (15 Мая 1648) великій гетманъ коронный Николай Потоцкій былъ взятъ въ плѣнъ и отданъ татарамъ. Въ зиму передъ возстаніемъ Хмельницкаго Потоцкій, дѣйствительно былъ, въ Подоліи.
Въ изображеніи смятенія евреевъ дума эта приближается къ вышеприведенной думѣ: Угнетеніе Украины.
5.
ПАНИ ПОТОЦКАЯ.
1648.
1.Засвистали козаченьки в поход с полуночі:
Заплакала Марусенька свої чорні очі.
— «Не плач, не плач, Марусенько, возьмем тя з собою,
Як будемо відїзжати в чужую сторону.»
5,«Ой їдь, та їдь, мій миленький, та не забавляйся,
На конику вороненькім назад ворочайся!»
|
