Сторінка:З поезій повстанської боротьби 1947.djvu/6

Ця сторінка вичитана
ПОВСТАНСЬКІ АКОРДИ.
/Пам'яті ст. бул. Ігоря./

Мільярдами тонів, мельодій
В юнім ритмі весна прогула,
У мельодіях акорд бойовий
Грає громом, як бурі гроза.

То наш акорд вогняний у бою,
То наш акорд лункий, як металь.
Пролітає весна за весною,
А він дзвонить так ясно, як сталь.

Пройде літо й осінь настане,
І вовками завиє зима,
І наш акорд, як сонце весняне,
Як та буря, що дуба лама.

В ньому грає могутній зов волі
І народу розкута душа,
В ньому сила стихіі в розгоні,
Рвійна пісня, любов і жага.

Нас не спинять у дужім поході
Сніговіі, шалені вітри.
Проти вітру й проти негоди
Понесемось в вогні боротьби.

Час не жде — Воля кличе: „До бою!”
Геть з України сталінську гидь!
Хай наш акорд луна і зимою,
А там знову весна зашумить.

***

/„Стрілецькі вісті” P.II.Ч:8/