Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/99

Твоі очі — тихий вечір,
Що спускається безгучно,
Несучи на землю спокій
На своіх сріблястих крилах.

Твоі очі — сизі хмари,
Крізь які у день похмурий
Пробивається проміння
Твого серця золотого.