Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/72

Ця сторінка вичитана

ЛЕБЕДИНІЙ ЗГРАЇ.

 

Ви в ирій линете від сірого туману,
Від сірих днів, від суму і нудьги
На срібло чистеє спокійного лиману,
 На пишні береги.

Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозі
Від пург і бурь скажених і сліпих:
Вам ирій мріється кріз сльози,
 А сонце суше їх.

І скільки вас в борні розбилось об граніти,
І скільки вас сконало серед мук, —
Але і смерть була безсила вас спинити
 І вбить ваш вільний дух.

Летіть!… Коли-ж ви будете бенкет справляти,
Згадайте мертвих словом жалібним…
І наперед, ніж келих сповнений підняти,
 Ударте в дзвін по ним!

1904 р.