Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/58

Ця сторінка вичитана

ІМПРОВІЗАЦІЯ.

 

Я не буду самотним ніколи стоять,
Як не був я самотним і з нами…
Єсть у мене і друг мій, і брат,
Що братався зо мною літами, —
Смутком брата-товариша звать…

З ним піду я по білому світу блукать,
Взявши ліру журливу з собою,
Буду сльози свої розливать,
Буду в тиші пісні з них складать,
І дивитись на небо з журбою…


1906 р.