Ця сторінка вичитана
Ой, не квітни, весно, — мій народ в кайданах,
Мій народ в задумі,
Очі його в стумі,
Серце його в ранах,
А життя в туманах.
Ой, не квітни, весно пишними квітками,
Бо народ мій встане,
Розібьє кайдани,
Вкриє світ димами,
А поля тілами.
Ой, не квітни, весно: глянь — надходять хмари,
Тугою чорніють,
Гнівом червоніють…
Ой, ті хмари — кари…
Смерть вам, яничари!
1906 р.
