Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/27

Ця сторінка вичитана

О, ніч чудовна і чудова!
Ще вчора сіявсь сніг рясний, —
Сьогодні-ж теплінь і понова,
І проріст трав, і день ясний…

Знай, — те-ж колись і з людьми буде…
Я вірю в диво! Прийде час, —
І вільні й рівні встануть люде
І здійснять мрїї всі ураз!


1906 р.