Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/136

Ця сторінка вичитана

Ми не кинемо зброї своєї:
Наше військо сміється, бьючись,
Наше військо в боях бенкетує,
Наше військо вміра, сміючись.

Ми не зложим червоного стягу…
Кров червона із нас пролилась…
Власну кров ми ворожою змиєм,…
Гострі коси залізні у нас!