Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/118

Ця сторінка вичитана

Осріблені місяцем гори блищать,
Ім кедри і сосни казки шелестять,
І дивні пісні їм співають вітри,
Що нишком підслухали в моря з гори.

Осяяні місяцем гори блищать,
Осріблені місяцем сосни шумлять,
А море і сердитеся й лає вітри,
Що нишком його підслухають з гори.


1906 р.