Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/113

Ця сторінка вичитана

В сріблястім морі сад втонув,
Скрізь сяєво зелене,
Навколо трави і квітки,
І мила біля мене.

В сріблястім морі мліє сад,
Захоплений красою,
Круг мене квіти, — і в мені,
І ти, моя, зо мною.


1906 р.