Ця сторінка вичитана
З КРИМСЬКИХ ОБРАЗІВ.
На сірій скелі мак цвіте,
І вітер злий його гойдає,
І пил на цвіт його мете,
І лист без жалю обриває.
Бліда і ніжна, і сумна,
Середь людей ти, як в пустелі.
І ти на цілий світ одна,
І ти, як мак на сірій скелі.
1906 р.
