Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/100

Ця сторінка вичитана


Твоі очі — срібна річка
З таємничим царством казок…
Іх росказують нечутно
Золотим рибкам русалки.

Твої очі — ніжні квіти,
На яких спинились сльози
Після мук за світ безщасний,
Як росинки після ночи.

Твоі очі — тиха радість,
Що у душі людські льється
І несе в яснім спокою
В іхні ночі усміх неба.


1905 р.