Цю сторінку схвалено
Знесу я всяку злую долю,
А не покину праці в полю.
Робити буду без упину,
І перестану — як загину.
1880.
VII. N. N.
Будь здорова, моя мила,
Я не твій!
Розлучила
Нас могуча сила.
Де поставить кого доля,
Там і стій!
Моя-ж доля —
Вітер серед поля.
Стогне, віє, рве і свище
В грі страшній…
Ближче, ближче
Наше боєвище…
Важко, душно, пітьма груба,
Лютий бій…
Ось-ось, люба,
Жде мя може згуба.
А як гинуть, то самому!
Голос твій
З бою-грому
Звав би мя до дому.
Тож не плач! Очиць, мов зорі
Пожалій!
Згасне вскорі
Блиск йіх у сліз морі.
Розійшлись, мабуть по волі
Судьбиній
Наші долі,
Мов дороги в полі.
14—18 дек. 1883.
