Цю сторінку схвалено
В глуб звільна втягне тя багно гниле
І в кров усіми по́рами вісcе ся,
Повітрє в-коло тебе затрує,
І сили волі в тебе не найде ся,
Щоб опиратись довше! Затоне́ш ти,
І, труп живий, безвладно поплинеш ти!
VII.
Я буду жити, бо я хочу жити!
Не щадячи ні трудів ані поту,
При ділі, що наш вік бересь вершити,
Найду й свою я тихую роботу.
З орлами я не думаю дружити,
Та я опрусь гниючому болоту;
Щоб через него й другим шлях мостити,
На те віддам свій труд, свою охоту.
А як часом моя послабне сила
І серце в груди біль сціпить пекучий
І людська злість зморозить кров у жилах,
То човник мя перенесн летючий —
Твоя любов підніме мя на крилах,
Аж поки вал не зломить ся ревучий.
1880.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_-_005.jpg/50px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_-_005.jpg)