Перша проба, хоч і як
Зроблена, покаже.
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
Та ростимете, й казки
Не згірш „злотих утят“
В тисячніі вузлики
Ваші простіі думки
Спутають, окрутять.
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
І не ваш ум — з пут берхні
До правди добитись!
Гірш ніж птахи ті блудні
Мете за слова марні
Весь свій вік крутитись…
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
1881.
Ся нитка зелена, що мов тота гадина
Отсе здовж загона снує,
Се Terminus наш, се межа, перекладина,
Знак, поки „моє“ і „твоє“.
По сей бік чотири загони Трохимові,
По той бік Михайлові три:
Жий кождий на своім, уплачуй дачки нові,
Чужого-ж і пядь не бери!
І що кому в тім, що Михайло й Трохим
На своіх загонах кріваво бідують,
Хоч рук собі й ніг від роботи не чують,
Прийде передновок — зане́стись[1] нічим?
І що кому в тім, що худібчина йіх
- ↑ Раз щось зйісти.
