VI. „Ужас на Руси“.
Лихо, сусідо! Ой горе нам, свату!
Світ вже кінчить ся! Вже буря гуде!
Чув ти? На нашу нещасную хату,
Кажуть, страшенная змора іде.
Десь проявились якісь нігілісти —
Кажуть, що се людойіди, хотять
Русь нашу матінку з кашею зйісти,
Перевернути теперішній лад.
Все переве́рнуть у низ головами:
Учні професора стануть навчать,
А як азбуки не вміє — різками,
Як він йіх нині, будуть єго прать.
Вірні тоді парастас будуть править,
Але поклони піп битиме сам;
Купчик над склепом сей напис поставить:
„Хто дасть найменше, товар єму дам.“
Суд буде також для них відповідний:
Неук судитиме вчених панів.
Хто вкрав а хитро, той вийде свобідний,
В цюпу, хто вкрасти хотів а не вмів.
Красти, ошукувать всім буде вільно,
Чесний заробок — отсе буде встид.
Злодія зловиш в коморі — постій-но!
Злодій тебе до уряду тащить.
Не хлоп державі з кровавого поту
Буде як доси податки зносить,
Але держава за хлопську роботу
Преміі буде рік річно платить.
Волі назадники стеклі запрагнуть,
А ліберали єі проклинуть,
Взад поступовці мов раки потягнуть,
Прямо вперед невидющі підуть.
