Цю сторінку схвалено
Щож, коли гляджу на тебе
І не можу не глядіти,
І люблю тебе! Кудиж те
Серце діти?
Усміх твій неначе сонце
Листє покріпля зелене,
А зйідає штучну краску —
Смій ся з мене!
Я не надіюсь нічого,
Але як бажаня сперти?
Не бажать житя живому,
Тілько смерти?
Жиймо! Кожде своім шляхом
Йдім, куди судьба провадить.
Здиблемось колись, то добре,
А як ні — кому се вадить?
X.
Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох дай міні о́бширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підомною,
І в серці нестерпніі болі.
Неси-ж мене коню по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень утечу я від лютого болю,
Що серце міні розриває.
XI.
Як на вулиці зустрінеш,
То мене минаєш ти.
Добре робиш! Спільним шля́хом
Не судилось нам іти.
