вість осуджувати ганебні вчинки французького королївського правительства.
Але ось загреміло, зняла ся велика революція, і пішов народ здобувати сю страшну тюрму, сю зброю деспотизму.
Розкажемо як се вийшло.
Бастилїя підіймала ся в кінцї вулицї св. Антона. Кріпость, тюрма і могила за разом, вона складалась з восьми величезних веж, котрі лучились між собою дуже товстими стїнами, окопаними ровом. Щоб увійти в Бастилїю, треба було насамперед пройти крізь комендантський двір куди було також дуже важно проникнути. Навкруги його йшов прокопаний канал і туди уходили тільки через звідний міст. Сей міст спускали лише для того, щоб впустити комендантських слуг, салдатів, або нових вязнїв. На подвірю стояла сторожа. З Бастилїєю комаендатський двір лучив ся довгим проходом, котрий знова виходив до широкого рову з другим звідним мостом. За мостом знов стояла сторожа. Далї йшов тин з обитих залїзом брусків. Лише за тим всїм починав ся, обставлений вежами внутрішний двір. Тут за високими стїнами, царювала страшенна тишина. Тільки тюремний годинник поволї бив годину за годиною, помічаючи час на
