15 чи 20 ранених людей були розміщені по сусїдних домах. Одного з сих ранених поклали на ноші і носили по вулицях, покликуючи народ до помсти. Се був салдат з ґвардії. Побачивши його та взнавши про гадану хитрість коменданта, навіть найбільш нерішучі кинулись до зброї. Фрацузька ґвардия почали переходити на сторону народа. Команда ґренадерів та команда стрілків під проводом сержантів Варенье і Ляберта, швидкою ходою пішли на Бастилїю. За ними пішли цїлі полки без мундурів, пішов народ під проводом начальника королївської пральнї Петра Августа Поллєна. На площі перед Думою захопили дві гармати та повезли їх до Бастилїї.
Коли ґвардийцї прийшли на комендатський двір, густа хмара диму обхопила сю кріпость. Горіли вози з гнойом, що стояли перед другим звідним мостом та були підпалені нападаючими. Але сей пожар не полегчував, а утрудняв напад. Треба було конче відвернути вози. Се було дуже трудно, позаяк обложені попробивали дїри в звідному мостї та крізь них стріляли в народ. Піхотний офіцир Елї та купець Реоль, срміливо пішли до возів. (нерозбірливий текст) ними рушили ще двоє горожан
