ці працівники не тільки працювали конем, але й доглядали його, відповідали за догляд і годівлю коня під час відпочинку {способом встановлення чергувань на кінних дворах і т. д.).
Встановити, що в кожному колгоспі, радгоспі й підприємстві, поруч спеціальних конюхів, має персонально кримінально й матеріяльно відповідати за стан коня працівник, до якого коня прикріплено, і завідатель кінного двору.
2. Вважати за потрібне провести широкий досвід (у 100—150 кращих колгоспах по кожній області) передання всієї справи догляду коней (в тому числі й нічні чергування) їздовим з ліквідацією спеціальної посади конюхів і виділенням зав. кінних дворів та їхніх помічників.
Наркомзем і облвиконкоми мають забезпечити належне керування проведенням цього заходу.
3. Треба звернути особливу увагу на організацію та забезпечення кращого порядку й правильного провадження справи на колгоспних кінних дворах.
У тих колгоспах, де зберігається посаду конюхів, одного з них виділяться на старшого — завідателя кінного двору. Завідателів колгоспного кінного двору треба виділяти з числа найперевіреніших і найпідготованіших колгоспників, які повинні на ділі відповідати за стан коней. У більших кінних дворах на допомогу завідателеві виділяється один-два (залежно від кількости коней) помічників. У тих колгоспах, до ліквідується спеціяльні посади конюхів, за постійні нічні чергування й догляд коня відповідають по черзі працівники, що працюють цими кіньми, при чому зав. кінного двору й помічник зобов'язані вночі перевіряти стан коней, видавання корму й т. інш.
Зобов'язати НКЗем провести протягом двох місяців по областях суцільну перевірку всього окладу осіб, що обслуговують коней, усунувши від обслуговування коней куркульські та несумлінні елементи, а також не припускаючи до цього обслуговування дітей до 15-тирічного віку та непразцездатних.
Доручити НКЗемові, разом з обласними керівними радянськими органами, черга два місяці провести в 40 районах України, з охопленням кількох сот колгоспів і радгоспів, вибірне обслідування фактичного стану справи ліквідації знеосібки в роботі конем і виконання цієї директиви.
4. Як правило, не припускати зміни раніше, ніж через рік їздових (у тих колгоспах, де вони є) і зав. кінних дворів. Установити колгоспникам, прикріпленим до коней, у тих колгоспах, де спеціяльні посади конюхів ліквідується — оплату за трудоднями, не тільки залежно від наслідків роботи цим конем, але й від стану коня, а також від приплоду та стану молодняка, широко практикуючи збільшення оплати трудоднями від 15 до 40%, залежно від стану коня, приплоду та якості молодняка. В цих колгоспах до кожного їздового прикріпляється, залежно від умов роботи на
