Деклярация Ч. 1.
Пролєтарі всіх краін, єднайтеся!
Довголітні змагання робітників і незаможних селян Сх. Галичини до визволення з кайданів визиску і гніту капіталу розбивались досі о непереможні перешкоди. На шляху цим змаганням стояв буржуазний уряд австро-угорскоі імперіі, польські магнати і поміщики, юнкерський уряд Германіі і буржуазноі Антанти. Всі вони, ласі на невичерпані природні багатцтва Сх. Галичини, намагались всіми засобами прибрати ії в своі руки і визискувати працю галицького робітництва і незаможнього селянства. Врешті, на перешкоді визвольним замаганням галицького пролєтаріату стояла й сама галицька дрібна буржуазія, котра вислуговувалась то австрійсько-польським і германським буржуазним урядам, то запродувала інтереси галицьких робітників і селян хижацьким урядам Антанти.
В міру того, як розвиток капіталізму, головним чином підчас великоі імперіалістічиоі війни, втягнув у свій вир все нові верстви галицькоі суспільности і коли над дрібною буржуазією зависла угроза руіни, вона, рятуючи своє положення, за миску сочевиці всеціло продала можновладцям інтереси працюючого люду. Один іі представник, оперетковий діктатор Петрушевич, запродав робочий люд Сх. Галичини чорносотенній російській буржуазіі, другий представник придніпрянської дрібно-буржуазіі, ганебноі слави атаман Петлюра, запродав іі самому лютому ворогові працюючого галицького люду — шляхетсько-буржуазній Польші. Як і скрізь в инших краінах, так теж і в Сх. Галичині ганебну ролю торгашів пролєтарською шкурою одіграли галицькі соціал-патріоти — лідери робітниче-селянських партій, котрі перейшлі на бік буржуазних урядів і намагаються цілковито затемнити в очах про-
