Хуткість подій на галицькому фронті покладає на політичні органи арміі завдання організувати тимчасові органи Радянськоі Влади на місцях.
З огляду на те, що старий адміністративний поділ Галичини ріжнився в корінню від адміністративного поділу Росіі, або Наддніпрянськоі Украіни, треба звернути на те, що в Галичині не має таких одиниць адміністративних, як волость, губернія і область, а натомісць адміністрація ділиться на три категоріі: село, повіт і центр.
Кожда адміністративна одиниця в Галичині мала свій катастральний поділ, і мала точно означені межи поширення своіх впливів адміністрування.
Вводити які небудь зміни в формальному адміністративному поділі Галичини є непобажаним і поки-що шкідливим; приймаючи стару форму (як це зроблено скрізь в Р. С. Ф. С. Р. і У. С. Р. Р.) надати ій Радянський зміст в такий спосіб:
Політичні робітники Червоноі Арміі або післані відповідальними центральними установами, по заняттю села, скликають для виборів Ревкому громадське віче (сільский сход) на якому мають право брати участь тільки трудові сільскі елєменти, — безземельні і малоземельні селяне, — відкликаючи від участи тих, які користуються наємною працею або займаються спекуляцією.
- Примітка: Ревком складається в селах до 2000 душ — з 3 член., понад 2000 душ — з 5 член.
Ревкому села віддається вся повність революційноі влади в межах села, а саме: виконання всіх справ доручених вищою владою так військовою як і цівільною, додержування в селі ладу й революційного порядку, боротьба с контр-революцією, дезертирством, грабунками і т. д.
Всі попередні сільські апарати і представники влади (гміни, війни, комісари, і т. д.) касується і роспускається, всьо майно, канцелярію, касу — перебірає новообраний Ревком.
