Після розвязання Українського Союза Хліборобів Державників бл. п. Вячеславом Липинським заснувалося в днях 27-29 вересня 1930 р. з ініціятиви і під проводом бл. п. Вячеслава Липинського, як Духового Провідника клясократично-монархічного руху на Україні, Брацтво Українських Клясократів-Монархістів, Гетьманців, зложене з випробованих у відданости своїй Ідеї і близько до Покійного стоячих людей.
Під проводом бл. п. Вячеслава Липинського Брацтво взяло на себе не тільки завдання зберігання чистоти Ідеї, якої творцем був Покійний, але і переведення її в життя клясократичним методом т. з. перевихованням українського громадянства і піднесенням його морального, культурного та політичного рівня в дусі клясократичної Ідеї на те, щоби покласти трівкі підстави під будуче здійснення ідеї клясократичної Держави на Україні.
Згідно з останньою волею бл. п. Вячеслава Липинського Брацтво Українських Клясократів-Монархістів, Гетьманців перебрало дальше ведення цього діла яко духову спадщину, завіщану йому його великим Духовим Провідником. Розуміючи, що орґанічне перепоєння українського громадянства клясократичним духом є питанням впертих і важких змагань на протязі довшого часу, Брацтво не привязує під цей час ваги до масового, і тому поверхового, ширення своїх ідей, зосереджуючи свою теперішню діяльність на підбиранню, виховуванню та кристалізованню тих елєментів з-посеред українського громадянства, які по своїх природних заложеннях до орґанічного восприйняття цих ідей надаються.
Остерігаючи громадянство перед ріжними особистими акціями, які серед нього ведуться під покришкою монархізму, Брацтво Українських Клясократів-Монархістів, Гетьманців не привязує ваги до того рода акцій, між іншим теж і до особистої акції бувшого Гетьмана Павла Скоропадського, поскільки вона обосновує себе одною лиш ґльорифікацією особи бувшого Гетьмана і Гетьманщини з 1918 р.
Але якщо акція бувшого Гетьмана Павла Скоропадського буде використовувати память бл. п. Вячеслава Липинського й авторитет Його Ідеї для своїх особистих і партійних цілей, то
