лянської молоді, фабрично-заводські школи, індустріяльний технікум, педаґоґічний технікум і т. д.
Нафтоперегонний завод, цинковальний завод, чавунно-ливарний завод, тютюнова фабрика, деревообробний завод і багато підприємств дрібнішого характеру — це промисловість Аджарістану. Фабрично-заводська промисловість в Аджарістані ще слабо розвинена, але для її розвитку тут багаті джерела сировини. Тільки за останні роки промисловість швидко розвивається.
Основне заняття аджарців це сільське господарство. Хліборобство, садоводство, огородництво, виноградництво, бжільництво і скотарство — це основні галузі — с. господарства. Кукурудза, пшениця, ячмінь і суходільний та болотнистий риж — це основні харчові культури Аджарістану.
Але окрім цього за останні роки в Аджарістані значно поширюється площа цінних промислових та технічних культур, як тютюн, бавовна, китайська кропива рамі, що з її волокна помішаного з шовком виходить гарна матерія, далі кавчук, люфа, різносортний бамбук і чай.
Я був на чайних плянтаціях і на чайній фабриці в районі Чакви. Через довгі пальмові алеї, через бамбукові гаї ми доїхали до великих чаквінсьних чайних плянтацій. Тут зовсім неначе десь в Китаї працюють люди на горбках поміж зеленими корчиками чайної лози. Чайна фабрика, що недавно збудована і устаткована новими машинами виробляє прекрасний чай, від звичайних до найкращих відборних сортів. Чайні плянтації з кождим роком поширюються.
В Батумі довелося нам пробути чотири дні, що з них
