Радянська субтропіка
9-го липня в Тифлісі відбувся великий вечір змички українських і грузинських письменників. На цьому вечері один з керівників пролетарської літератури Грузії тов. Беніто Буачідзе зробив обширну доповідь про сучасну грузинську літературу. (Про сучасну укртїнську літературу таку ж доповідь робив кілька днів раніше тов. Микитенко). Цей вечер, це був наш прощальний вечер в Тифлісі.
10-го липня ми ще цілий день побули в Тифлісі, а вечером цього дня, розбившись на групи-бриґади, виїхали з Тифлісу різними шляхами. Одні назад через Баку, інші через воєнно-грузинську дорогу на Владикавказ, а я приєднався до бриґади, що виіхали вечером о 9 ій годині на Батум.
Дорога Тифліс — Батум, це чудова гірська дорога з казочно-гарними краєвидами радянської Швайцарії. Проминувши Заґес дорога в'ється прекрасними гірськими долинами поміж високими зеленими горами, попід скелями, через мости, віядуки та численні тунелі. Над ранком наш поїзд проїхав великий Сурамський тунель і в'їхав на територію автономної соціялістичної радянської республіки — Аржарістан. Біля полудня 11-го липня ми були вже в столиці радянського Аджарістану — в місті Батумі. Вся приморська смуга Аджарістану — це місцевість з тепло-вогким субтропічним кліматом. Клімат Аджарістану, це прекрасний здоровий клімат, якого нема в жодному куточку СРСР і цілої Европи. Літом тут не буває великої спеки, а зимою рідко бувають морози. Аджарістан круглий рік увінчаний вічно зеленими листковими деревами. Часто в
